покінчитися
ПОКІНЧИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко.
Закінчитися (у 1 знач.).
[Старий диякон:] Часами, як покінчиться вже трапеза вбогих, приходить і єпископ (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКІНЧИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко.
Закінчитися (у 1 знач.).
[Старий диякон:] Часами, як покінчиться вже трапеза вбогих, приходить і єпископ (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)