покінчитися

ПОКІНЧИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко. Закінчитися (у 1 знач.)

[Старий диякон:] Часами, як покінчиться вже трапеза вбогих, приходить і єпископ (Л. Укр., II, 1951, 229).

Значення в інших словниках

1. покінчитися — -иться, док., рідко. Закінчитися (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покінчитися — покінчи́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. покінчитися — ПОКІНЧИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко. Закінчитися (у 1 знач.). [Старий диякон:] Часами, як покінчиться вже трапеза вбогих, приходить і єпископ (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах