1. Словник української мови в 11 томах

покінчитися

ПОКІНЧИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко. Закінчитися (у 1 знач.)

[Старий диякон:] Часами, як покінчиться вже трапеза вбогих, приходить і єпископ (Л. Укр., II, 1951, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покінчитися — -иться, док., рідко. Закінчитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покінчитися — покінчи́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. покінчитися — ПОКІНЧИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко. Закінчитися (у 1 знач.). [Старий диякон:] Часами, як покінчиться вже трапеза вбогих, приходить і єпископ (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах