полемізувати
ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким, проти кого і без дод.
Вести полеміку з ким-небудь.
Я полемізував 30 років проти .. псевдокосмополітів (М. Драгоманов);
Саня була жвава, проворна, ворушлива, гостра в словах, любила говорити плавко, швидко, полемізувала часом різко й загонисто (І. Нечуй-Левицький);
В. М. Бехтерев полемізує з Дарвіном відносно ролі і значення виражальних рухів (з наук. літ.);
Запальність Сашкова росте й росте, він уже, замість Віталія, наче бачить перед собою автора статті, жарко полемізує, ловить його на чомусь, висміює (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)