полемізувати

ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким, проти кого і без додатка. Вести полеміку з ким-небудь.

Я полемізував 30 років проти.. псевдокосмополітів (Драг., І, 1970, 466);

Саня була жвава, проворна, ворушлива, гостра в словах, любила говорити плавко, швидко, полемізувала часом різко й загонисто (Н.-Лев., V, 1966, 101);

В. М. Бехтерєв полемізує з Дарвіном відносно ролі і значення виражальних рухів (Рад. психол. наука.., 1958, 290);

Запальність Сашкова росте й росте, він уже, замість Віталія, наче бачить перед собою автора статті, жарко полемізує, ловить його на чомусь, висміює (Гончар, Тронка, 1963, 42).

Значення в інших словниках

1. полемізувати — Вести полеміку, дискутувати, диспутувати; п! СПЕРЕЧАТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
2. полемізувати — -ую, -уєш, недок., з ким, проти кого і без додатка. Вести полеміку з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полемізувати — див. дебатувати, дискутувати, обговорювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. полемізувати — полемізува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. полемізувати — ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким, проти кого і без дод. Вести полеміку з ким-небудь. Я полемізував 30 років проти .. псевдокосмополітів (М.  Словник української мови у 20 томах
6. полемізувати — полемізува́ти (франц. polemiser, від грец. πολεμίξω – воюю) вести полеміку, сперечатися.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. полемізувати — СПЕРЕЧА́ТИСЯ з ким, про що і без додатка (виступати із запереченням, спростованням чиїх-небудь поглядів); ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, ДИСКУТУВА́ТИ, ДЕБАТУВА́ТИ, ДИСПУТУВА́ТИ книжн.  Словник синонімів української мови
8. полемізувати — Полемізува́ти, -зу́ю, -зу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. полемізувати — рос. полемизировать вести полеміку, сперечатися.  Eкономічна енциклопедія