полеститися
ПОЛЕСТИ́ТИСЯ, ещу́ся, ести́шся, док., на кого – що, чим.
Те саме, що пола́ститися.
– Крамарюєш на тисячі, а на п'ять рублів бідної дівчини полестився! (Панас Мирний);
Проклинав [Софрон] сам себе за те, як легкодухо полестився на звабну казку, що у цій клятій Америці золото на землі розкладено (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)