полихати

ПОЛИХА́ТИ, а́є, недок., рідко.

Яскраво горіти; палати.

Квіти кидали їм [бійцям] під ноги, а ще полихали .. будинки (О. Іваненко);

// Яскраво світитися.

Полихали заграви пожеж, як розкидані незримою рукою чи вітром червоні прапори (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. полихати — -ає, недок., рідко. Яскраво горіти; палати. || Яскраво світитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полихати — полиха́ти дієслово недоконаного виду палати рідко  Орфографічний словник української мови
3. полихати — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет.  Словник синонімів української мови
4. полихати — ПОЛИХА́ТИ, а́є, недок., рідко. Яскраво горіти; палати. Квіти кидали їм [червоноармійцям] під ноги, а ще полихали.. будинки (Ів., Таємниця, 1959, 102); // Яскраво світитися. Полихали заграви пожеж, як розкидані незримою рукою чи вітром червоні прапори (Довж., III, 1960, 372).  Словник української мови в 11 томах