полицятися
ПОЛИЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм., заст.
Позалицятися.
Годі, годі хлоп'ячих запобігань та розпуки! Зрештою він усе зробив, щоб привабити творчість, – хай же тепер вона упадає за ним, хай полицяється до нього добре, щоб він зволив звернути на неї свої очі! (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)