поличне
ПОЛИ́ЧНЕ, ного, с., юр.
Речовий доказ.
– Що воно за суддя? Який він суддя? У вас, – каже, – нема ні свідителів [свідків], ні поличного (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ПОЛИ́ЧНЕ, ного, с., юр.
Речовий доказ.
– Що воно за суддя? Який він суддя? У вас, – каже, – нема ні свідителів [свідків], ні поличного (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)