полковників

ПОЛКО́ВНИКІВ, кова, кове.

Прикм. до полко́вник; належний полковникові.

Павло побачив на стіні стару карту Криму, яка колись висіла в полковниковому кабінеті (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. полковників — -кова, -кове. Прикм. до полковник; належний полковникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полковників — полко́вників прикметник  Орфографічний словник української мови
3. полковників — ПОЛКО́ВНИКІВ, кова, кове. Прикм. до полко́вник; належний полковникові. Павло побачив на стіні стару карту Криму, яка колись висіла в полковниковому кабінеті (Кучер, Голод, 1961, 83).  Словник української мови в 11 томах