полковників
ПОЛКО́ВНИКІВ, кова, кове. Прикм. до полко́вник; належний полковникові.
Павло побачив на стіні стару карту Криму, яка колись висіла в полковниковому кабінеті (Кучер, Голод, 1961, 83).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЛКО́ВНИКІВ, кова, кове. Прикм. до полко́вник; належний полковникові.
Павло побачив на стіні стару карту Криму, яка колись висіла в полковниковому кабінеті (Кучер, Голод, 1961, 83).
Словник української мови (СУМ-11)