положений
ПОЛО́ЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до положи́ти.
Підвівши праву руку, взяв [цар Соломон] нею положену обік себе на гаптованій подушці невеличку чорну паличку з великим, блискучим діамантом на кінці (І. Франко);
Скиндячки на головах усе по-харківськи положені, коси у дрібушки позаплітувані (Г. Квітка-Основ'яненко);
// діал. Розташований.
Ми переїхали до Кімполунга, малого провінціального містечка, чудово положеного між горами (О. Кобилянська);
// поло́жено, безос. пред.
Неважке чиновниче збіжжя зложене було у невеличкий чемодан і положено у ногах поштаря (Панас Мирний);
Поле поорано, поле зскороджено; Повне і чисте зерно В землю, дощем перелиту, положено, Поки не встане воно (Я. Щоголів).
Словник української мови (СУМ-20)