положистий

ПОЛО́ЖИСТИЙ, а, е.

Те саме, що поло́гий.

Віжками прип'яв [Яким] гнідка до сусідньої берези, а сам .. з відром побіг до річки, що недалечко плескалася в положистих берегах (Панас Мирний);

З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи, застелені дорогим червоним килимом (О. Іваненко);

Коні довго стояли, поводячи змиленими боками, потім дружно побігли рівним, положистим плоскогір'ям (З. Тулуб);

Кілометрів за два звивисте провалля переходить у широкий положистий яр (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. положистий — Не крутий, СПАДИСТИЙ, розкотистий, згористий, припадистий, пологий.  Словник синонімів Караванського
2. положистий — див. похилий  Словник синонімів Вусика
3. положистий — -а, -е. Те саме, що пологий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. положистий — поло́жистий прикметник  Орфографічний словник української мови
5. положистий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. положистий — Поло́жистий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. положистий — ПОЛО́ЖИСТИЙ, а, е. Те саме, що поло́гий. Віжками прип’яв [Яким] гнідка до сусідньої берези, а сам.. з відром побіг до річки, що недалечко плескалася в положистих берегах (Мирний, IV, 1955, 316)...  Словник української мови в 11 томах
8. положистий — Положистий, -а, -е = пологий. Вх. Лем. 453.  Словник української мови Грінченка