1. Словник української мови у 20 томах

положистий

ПОЛО́ЖИСТИЙ, а, е.

Те саме, що поло́гий.

Віжками прип'яв [Яким] гнідка до сусідньої берези, а сам .. з відром побіг до річки, що недалечко плескалася в положистих берегах (Панас Мирний);

З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи, застелені дорогим червоним килимом (О. Іваненко);

Коні довго стояли, поводячи змиленими боками, потім дружно побігли рівним, положистим плоскогір'ям (З. Тулуб);

Кілометрів за два звивисте провалля переходить у широкий положистий яр (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. положистий — Не крутий, СПАДИСТИЙ, розкотистий, згористий, припадистий, пологий. Словник синонімів Караванського
  2. положистий — див. похилий Словник синонімів Вусика
  3. положистий — -а, -е. Те саме, що пологий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. положистий — поло́жистий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. положистий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. положистий — Поло́жистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. положистий — ПОЛО́ЖИСТИЙ, а, е. Те саме, що поло́гий. Віжками прип’яв [Яким] гнідка до сусідньої берези, а сам.. з відром побіг до річки, що недалечко плескалася в положистих берегах (Мирний, IV, 1955, 316)... Словник української мови в 11 томах
  8. положистий — Положистий, -а, -е = пологий. Вх. Лем. 453. Словник української мови Грінченка