положення
ПОЛО́ЖЕННЯ, я, с.
1. Місцезнаходження кого-, чого-небудь у просторі.
Захар живо, мов молодець, оглянув положення обпаленого каменя (І. Франко);
В різні години доби і в різні пори року кожне сузір'я займає різні положення відносно горизонту (з навч. літ.);
// Місце розташування якого-небудь пункту чи ділянки земної поверхні.;
// Розміщення тіла або його частин; поза.
Стримуючи ридання, Олена підбігла, всунула руки під подушку і підвела .. [Аркадія] в напівсидяче положення (Ірина Вільде);
Максим розігнався, відштовхнувся від килима й піднявся у повітря, не згинаючи тіла, і в такому положенні перекинувся (Д. Ткач);
Велику роль у визначенні положення тіла в просторі відіграють органи внутрішнього вуха (з навч. літ.).
2. розм. Певне становище, зумовлене відповідними обставинами.
Положення Калиновича робилося чимраз прикріше (І. Франко);
В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося щораз більше невдоволення з самої себе (Н. Кобринська);
Положення погіршалося ще й тим, що Марусяк не мав поняття, де ж сидить сам Юріштан із головними силами (Г. Хоткевич);
// Сукупність обставин, що створюють те чи інше становище.
– Ви, пане комісар, – вдоволено промовив Швейк, – є, так би мовити, паном положення (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
// Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі.
Син рабині ненавидів слов'ян, бо, як це йому здавалося, вони були винні в його [Василя] низькому положенні (С. Скляренко);
Питання про положення української мови серед інших слов'янських має .. досить довгу історію (з наук. літ.);
Жорстока в минулому боротьба за визнання, за положення в театрі, примушувала актора хапатись за кожний зайвий аплодисмент (з мемуарної літ.);
// літ. Ситуація, в яку автор ставить героїв для розкриття характерів, образів або для розвитку сюжету.
Комедійність характерів, .. положень у цьому фільмі [“Трактористи”] правдива, життєва, сповнена здорового народного гумору (з наук. літ.).
3. Зведення правил, законів і т. ін. з певного питання.
– От пригадайте, що в “Положенні”, саме в частині другій, сказано про обмін землі і угіддя! (М. Стельмах);
// Твердження, думка, що лежить в основі чого-небудь; теза.
Рецензенти .. відгукувалися про дисертацію схвально і рекомендували допустити її до захисту, .. зважаючи на велику практичну й наукову цінність .. положень[дисертанта] (П. Загребельний).
(1) Уро́чне поло́ження – застаріла назва зібрання будівельних норм і правил для складання кошторису на будівництво споруд.
Значення в інших словниках
- положення — Позиція, місцезнаходження; Р. стан, становище; (тіла) поза; (основне) теза, твердження, прв. мн. засада; (розпорядок) мн. правила; П! ЗАКОН. Словник синонімів Караванського
- положення — [положеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- положення — -я, с. 1》 Місцезнаходження кого-, чого-небудь у просторі. || Місце розташування якого-небудь пункту чи ділянки земної поверхні. || Розміщення тіла або його частин; поза. 2》 розм. Певне становище, зумовлене відповідними обставинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- положення — див. позиція, ситуація Словник чужослів Павло Штепа
- положення — поло́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- положення — положення становище (ст): Але кривди йому не зробив і дав йому можливість при кінці року якось вийти із прикрого положення (П'ясецький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- положення — ПОЛО́ЖЕННЯ (твердження, думка, що лежить в основі чого-небудь), ТЕ́ЗА, ПРИ́НЦИП, ДОМІНА́НТА (основне, вихідне). Всі закони сучасної фізики передбачають як постулат положення про тривимірність реального простору (з журналу)... Словник синонімів української мови
- положення — ПОЛО́ЖЕННЯ, я, с. 1. Місцезнаходження кого-, чого-небудь у просторі. Захар живо, мов молодець, оглянув положення обпаленого каменя (Фр., VI, 1951, 117); В різні години доби і в різні пори року кожне сузір’я займає різні положення відносно горизонту (Астр. Словник української мови в 11 томах