положення

ПОЛО́ЖЕННЯ, я, с.

1. Місцезнаходження кого-, чого-небудь у просторі.

Захар живо, мов молодець, оглянув положення обпаленого каменя (Фр., VI, 1951, 117);

В різні години доби і в різні пори року кожне сузір’я займає різні положення відносно горизонту (Астр., 1956, 12);

// Місце розташування якого-небудь пункту чи ділянки земної поверхні.

Американські мільярдери були мало чи не за всіх багатші і перебували в найбезпечнішому географічному положенні (Ленін, 37, 1973, 48);

// Розміщення тіла або його частин; поза.

Стримуючи ридання, Олена підбігла, всунула руки під подушку і підвела.. [Аркадія] в напівсидяче положення (Вільде, Сестри.., 1958, 100);

Максим розігнався, відштовхнувся від килима й піднявся у повітря, не згинаючи тіла, і в такому положенні перекинувся (Ткач, Арена, 1960, 142);

Велику роль у визначенні положення тіла в просторі відіграють органи внутрішнього вуха (Метод. викл. анат., 1955, 192).

2. розм. Певне становище, зумовлене відповідними обставинами.

Положення Калиновича робилося чимраз прикріше (Фр., VI, 1951, 356);

В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося щораз більше невдоволення з самої себе (Кобр., Вибр., 1954, 97);

Положення погіршалося ще й тим, що Марусяк не мав поняття, де ж сидить сам Юріштан із головними силами (Хотк., II, 1966, 241);

// Сукупність обставин, що створюють те чи інше становище.

— Ви, пане комісар, — вдоволено промовив Швейк, — є, так би мовити, паном положення (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 44);

// Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі.

Син рабині ненавидів слов’ян, бо, як це йому здавалося, вони були винні в його [Василя] низькому положенні (Скл., Святослав, 1959, 161);

Питання про положення української мови серед інших слов’янських має.. досить довгу історію (Пит. походж. укр. мови, 1956, 126);

Жорстока в минулому боротьба за визнання, за положення в театрі, примушувала актора хапатись за кожний зайвий аплодисмент (З глибин душі, 1959, 29);

// літ. Ситуація, в яку автор ставить героїв для розкриття характерів, образів або для розвитку сюжету.

Комедійність характерів, ..положень у цьому фільмі [«Трактористи»] правдива, життєва, сповнена здорового народного гумору (Укр.. кіномист., II, 1959, 86).

◊ Увійти́ в поло́ження — зрозуміти чий-небудь стан; поставитися до когось уважно, співчутливо і т. ін.

— Ти увійди в положення і прикинь головою.. Як я, приміром, буду орати, коли мені накинули такого погонича, як Денис? (Тют., Вир, 1964, 14).

3. Зведення правил, законів і т. ін. з певного питання.

Введено нове Положення про радянську міліцію. В ньому знайшла своє відображення дальша демократизація державного апарату (Рад. Укр., 10.XI 1962, 3);

— От пригадайте, що в «Положенні», саме в частині другій, сказано про обмін землі і угіддя! (Стельмах, І, 1962, 348);

// Твердження, думка, що лежить в основі чого-небудь; теза.

Ленінське положення про пролетарський інтернаціоналізм має виняткове значення для всіх комуністичних і робітничих партій (Ком. Укр., 5, 1969, 21);

Рецензенти.. відгукувалися про дисертацію схвально і рекомендували допустити її до захисту,.. зважаючи на велику практичну й наукову цінність.. положень [дисертанта] (Загреб., Спека, 1961, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. положення — Позиція, місцезнаходження; Р. стан, становище; (тіла) поза; (основне) теза, твердження, прв. мн. засада; (розпорядок) мн. правила; П! ЗАКОН. Словник синонімів Караванського
  2. положення — [положеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. положення — -я, с. 1》 Місцезнаходження кого-, чого-небудь у просторі. || Місце розташування якого-небудь пункту чи ділянки земної поверхні. || Розміщення тіла або його частин; поза. 2》 розм. Певне становище, зумовлене відповідними обставинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. положення — див. позиція, ситуація Словник чужослів Павло Штепа
  5. положення — поло́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  6. положення — ПОЛО́ЖЕННЯ, я, с. 1. Місцезнаходження кого-, чого-небудь у просторі. Захар живо, мов молодець, оглянув положення обпаленого каменя (І. Франко); В різні години доби і в різні пори року кожне сузір'я займає різні положення відносно горизонту (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. положення — положення становище (ст): Але кривди йому не зробив і дав йому можливість при кінці року якось вийти із прикрого положення (П'ясецький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. положення — ПОЛО́ЖЕННЯ (твердження, думка, що лежить в основі чого-небудь), ТЕ́ЗА, ПРИ́НЦИП, ДОМІНА́НТА (основне, вихідне). Всі закони сучасної фізики передбачають як постулат положення про тривимірність реального простору (з журналу)... Словник синонімів української мови