положистий
Положистий, -а, -е
= пологий. Вх. Лем. 453.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- положистий — Не крутий, СПАДИСТИЙ, розкотистий, згористий, припадистий, пологий. Словник синонімів Караванського
- положистий — див. похилий Словник синонімів Вусика
- положистий — -а, -е. Те саме, що пологий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- положистий — поло́жистий прикметник Орфографічний словник української мови
- положистий — ПОЛО́ЖИСТИЙ, а, е. Те саме, що поло́гий. Віжками прип'яв [Яким] гнідка до сусідньої берези, а сам .. з відром побіг до річки, що недалечко плескалася в положистих берегах (Панас Мирний); З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи... Словник української мови у 20 томах
- положистий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- положистий — Поло́жистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- положистий — ПОЛО́ЖИСТИЙ, а, е. Те саме, що поло́гий. Віжками прип’яв [Яким] гнідка до сусідньої берези, а сам.. з відром побіг до річки, що недалечко плескалася в положистих берегах (Мирний, IV, 1955, 316)... Словник української мови в 11 томах