полом'я

ПО́ЛОМ'Я, я, с., рідко.

Те саме, що по́лум'я.

Він [вовк] до Огню то рило підведе, То лапу коло жару сушить, То біля полом'я кудлатий хвіст обтрусить (Є. Гребінка);

У полом' ї, повішані На кроквах, чорніють Панські трупи. Горять крокви І падають з ними (Т. Шевченко);

* У порівн. Тільки б про нього що сказати, то й замовчить, задумається [Оксана] і так якраз як полом'я .. зачервоніється (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. полом'я — -я, с., рідко. Те саме, що полум'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полом'я — по́лом'я іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови