поломаний
ПОЛО́МАНИЙ, а, е, розм., рідко.
Те саме, що пола́маний.
Під парканом росли корчі, будяки .. Все те тепер було сухе, поломане, завіяне снігом (І. Франко);
// у знач. прикм.
Поломана постіль, стіл, крісло – Ось все добро (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)