поломаний

ПОЛО́МАНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що пола́маний.

Під парканом росли корчі, будяки .. Все те тепер було сухе, поломане, завіяне снігом (Фр., IV, 1950, 46);

// У знач. прикм.

Поломана постіль, стіл, крісло — Ось все добро (Фр., XIII, 1954, 48).

Значення в інших словниках

1. поломаний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що поламаний. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поломаний — поло́маний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
3. поломаний — ПОЛО́МАНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що пола́маний. Під парканом росли корчі, будяки .. Все те тепер було сухе, поломане, завіяне снігом (І. Франко); // у знач. прикм. Поломана постіль, стіл, крісло – Ось все добро (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах