поломеніти
ПОЛОМЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Те саме, що полум’яні́ти.
Майдан поломенів трьома великими огнищами (Кач., Вибр., 1953, 286);
Раптом брязкіт шабель, льот шапок і кінське іржання сповістили Шахайову перемогу.. Тло південного неба поломеніло! (Ю. Янов., І, 1958, 168).
Словник української мови (СУМ-11)