полотнинка
ПОЛОТНИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до полотни́на.
Може, в цю коротку мить пік її жаль, що проводжає вона рідного сина з чужої хати, .. може, стало їй не по собі за те, що принесла вона загорнуту в полотнинку стареньку латану пару синової білизни (Григорій Тютюнник);
Старий Анкулія, обтерши вогкою полотнинкою руки і обличчя сина, поклав його на ще тепле ліжко (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)