полоханий
ПОЛО́ХАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до поло́хати.
Були ще в цих безкраїх просторах місця, куди не докочувався гуркіт війни, де блищали край степу тихі світлі лимани і ще не полохане жодним пострілом птаство мирно паслося понад морем перед своїм осіннім відлетом... (О. Гончар).
2. у знач. прикм. Наляканий, боязкий.
Полоханий заєць і пенька боїться (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)