полудневий
ПОЛУДНЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до по́лудень.
Одарка в полудневу пору Корову вивела із двору (О. Підсуха);
Десь далеко передо мною полудневий край (О. Кобилянська).
2. Стос. до полудня.
У вікна било полудневе проміння (М. Коцюбинський);
Люди під його крислатим гіллям ховаються від зливи і полудневої спеки (М. Руденко);
Роботи на гирлі не припинили навіть тоді, коли настав час полудневого чаю (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)