полудневий

полудне́вий 1. південний (ст): Хроничний нежить легких тяжко вилічити. Для того богаті люди на зиму виїжджають до пулудневих країв: Італії, Сицилії, Єгипту (Дрималик)

2. характерний для опівдня, середини дня (ст): Полудневе сонце – таке нездорове, тож старайся у той час не виходити без потреб з дому, йди собі на прогульку зранку або надвечір (Авторка)

Значення в інших словниках

1. полудневий — Полудне́вий: — південний [45]  Словник з творів Івана Франка
2. полудневий — -а, -е. 1》 Прикм. до полудень. Полуднева лінія — лінія перетину площини горизонту з площиною меридіана, вздовж якої падає тінь від предметів. 2》 Стос. до полудня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полудневий — полудне́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. полудневий — ПОЛУДНЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до по́лудень. Одарка в полудневу пору Корову вивела із двору (О. Підсуха); Десь далеко передо мною полудневий край (О. Кобилянська). 2. Стос. до полудня. У вікна било полудневе проміння (М.  Словник української мови у 20 томах
5. полудневий — ПОЛУДЕ́ННИЙ (стос. до дванадцятої години дня, середини дня), ПОЛУДНЕ́ВИЙ, ПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДНІШНИЙ діал., ПОЛУ́ДНІЙ діал. Полуденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя (О.  Словник синонімів української мови
6. полудневий — Полудне́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. полудневий — ПОЛУДНЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до по́лудень. Одарка в полудневу пору Корову вивела із двору (Підс., Героїка, 1951, 180); Десь далеко передо мною полудневий край (Коб., І, 1956, 138). 2. Стос. до полудня. У вікна било полудневе проміння (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
8. полудневий — Полудневий, -а, -е Полуденный, южный. Брацл. у.  Словник української мови Грінченка