получити —
I получ`итидив. получати. II пол`учити-чу, -чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль.
Великий тлумачний словник сучасної мови
получити —
полу́чити дієслово доконаного виду поцілити розм. получи́ти дієслово доконаного виду поєднати діал.
Орфографічний словник української мови
получити —
ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти. ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Влучити в ціль. Стрілець уміє .. добре получити – вцілити звіря [звіра] (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
получити —
ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль. Стрілець уміє.. добре получити — вцілити звіря [звіра] (Сл. Гр.). ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти.
Словник української мови в 11 томах
получити —
Получити, -чу, -чиш гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря. Шух. І. 235.
Словник української мови Грінченка