Орфографічний словник української мови

получити

полу́чити

дієслово доконаного виду

поцілити

розм.

получи́ти

дієслово доконаного виду

поєднати

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. получити — I получ`итидив. получати. II пол`учити-чу, -чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. получити — ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти. ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Влучити в ціль. Стрілець уміє .. добре получити – вцілити звіря [звіра] (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. получити — получи́ти об'єднати, поєднати (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. получити — ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль. Стрілець уміє.. добре получити — вцілити звіря [звіра] (Сл. Гр.). ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. получити — Получити, -чу, -чиш гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря. Шух. І. 235.  Словник української мови Грінченка