Словник української мови у 20 томах

получити

ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти.

ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що і без прям. дод., розм.

Влучити в ціль.

Стрілець уміє .. добре получити – вцілити звіря [звіра] (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. получити — I получ`итидив. получати. II пол`учити-чу, -чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. получити — полу́чити дієслово доконаного виду поцілити розм. получи́ти дієслово доконаного виду поєднати діал.  Орфографічний словник української мови
  3. получити — получи́ти об'єднати, поєднати (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. получити — ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль. Стрілець уміє.. добре получити — вцілити звіря [звіра] (Сл. Гр.). ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. получити — Получити, -чу, -чиш гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря. Шух. І. 235.  Словник української мови Грінченка