получити
ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти.
ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що і без прям. дод., розм.
Влучити в ціль.
Стрілець уміє .. добре получити – вцілити звіря [звіра] (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- получити — I получ`итидив. получати. II пол`учити-чу, -чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- получити — полу́чити дієслово доконаного виду поцілити розм. получи́ти дієслово доконаного виду поєднати діал. Орфографічний словник української мови
- получити — получи́ти об'єднати, поєднати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- получити — ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль. Стрілець уміє.. добре получити — вцілити звіря [звіра] (Сл. Гр.). ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти. Словник української мови в 11 томах
- получити — Получити, -чу, -чиш гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря. Шух. І. 235. Словник української мови Грінченка