получити

ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль.

Стрілець уміє.. добре получити — вцілити звіря [звіра] (Сл. Гр.).

ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. получити — I получ`итидив. получати. II пол`учити-чу, -чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. получити — полу́чити дієслово доконаного виду поцілити розм. получи́ти дієслово доконаного виду поєднати діал. Орфографічний словник української мови
  3. получити — ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти. ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Влучити в ціль. Стрілець уміє .. добре получити – вцілити звіря [звіра] (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. получити — получи́ти об'єднати, поєднати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. получити — Получити, -чу, -чиш гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря. Шух. І. 235. Словник української мови Грінченка