полум'яний
ПОЛУМ'Я́НИЙ, а, е.
1. Який яскраво горить, палає; охоплений полум'ям.
Палало село. Шматки розірваних снарядами полум'яних стріх вибухали високо вгору і розліталися червоними птахами в димному небі (О. Довженко).
2. перен. Дуже гарячий; пекучий, жаркий.
Вона жде, щоб її цілували не мої, а інші губи – полум'яні й трепетні (Д. Ткач).
3. перен. Який має колір вогню; червоний.
Завтра, а може, ще й до вечора розкриється вся полум'яна чашечка маку (С. Чорнобривець);
Діти пройшли з барабанами, Пов'язані галстуками полум'яними (І. Муратов);
// Який яскраво блищить, світиться, переливається.
Місто вже обвішало себе полум'яним намистом електричних ліхтарів (М. Руденко);
Назбираю за долиною Теплих зір полум'яних (А. Малишко).
4. перен. Який відзначається пристрасною відданістю справі.
Це був полум'яний борець [Леся Українка] за соціальне визволення батьківщини, за свободу людської думки (М. Рильський);
Геніальний український письменник, видатний громадський діяч, полум'яний революціонер-демократ Іван Франко відіграв велику роль у розвитку суспільних наук (з публіц. літ.);
// Палкий, пристрасний.;
// Сповнений запалу, пориву, пристрасті.
– А підведіть мене, я встану, – промовив хворий: – Не впаду. Піду, подяку полум'яну радянським людям я складу (П. Тичина);
Славний син українського народу Т. Г. Шевченко своїм пристрасним, полум'яним .. словом будив серед народних мас протест проти свавілля царизму (з наук.-попул. літ.);
// Який виражає запал, порив, пристрасть.
Полум'яні очі.
5. перен. У який відбуваються бурхливі події.
Пролинуло й третє полум'яне літо. Україна палала від Дону до Дніпра (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)