полум'яний

ПОЛУМ'Я́НИЙ, а, е.

1. Який яскраво горить, палає; охоплений полум'ям.

Палало село. Шматки розірваних снарядами полум'яних стріх вибухали високо вгору і розліталися червоними птахами в димному небі (О. Довженко).

2. перен. Дуже гарячий; пекучий, жаркий.

Вона жде, щоб її цілували не мої, а інші губи – полум'яні й трепетні (Д. Ткач).

3. перен. Який має колір вогню; червоний.

Завтра, а може, ще й до вечора розкриється вся полум'яна чашечка маку (С. Чорнобривець);

Діти пройшли з барабанами, Пов'язані галстуками полум'яними (І. Муратов);

// Який яскраво блищить, світиться, переливається.

Місто вже обвішало себе полум'яним намистом електричних ліхтарів (М. Руденко);

Назбираю за долиною Теплих зір полум'яних (А. Малишко).

4. перен. Який відзначається пристрасною відданістю справі.

Це був полум'яний борець [Леся Українка] за соціальне визволення батьківщини, за свободу людської думки (М. Рильський);

Геніальний український письменник, видатний громадський діяч, полум'яний революціонер-демократ Іван Франко відіграв велику роль у розвитку суспільних наук (з публіц. літ.);

// Палкий, пристрасний.;

// Сповнений запалу, пориву, пристрасті.

– А підведіть мене, я встану, – промовив хворий: – Не впаду. Піду, подяку полум'яну радянським людям я складу (П. Тичина);

Славний син українського народу Т. Г. Шевченко своїм пристрасним, полум'яним .. словом будив серед народних мас протест проти свавілля царизму (з наук.-попул. літ.);

// Який виражає запал, порив, пристрасть.

Полум'яні очі.

5. перен. У який відбуваються бурхливі події.

Пролинуло й третє полум'яне літо. Україна палала від Дону до Дніпра (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

полум'яний

Значення в інших словниках