полупати
ПОЛУ́ПАТИ, аю, аєш, док., фам.
Лупати якийсь час.
Івась, полупавши очима і поскрібши у потилиці, знову ліг і зразу заснув (Панас Мирний).
ПОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, діал.
Поколоти, порубати.
[Юлія:] Я тобі принесу зараз одну колодку, та полупай, коли вже так наперся! (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)