поляпувати
ПОЛЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод.
Ляпати злегка або час від часу.
Вона [Емене́] бігла вгору, поляпуючи капцями по каменистій дорозі (М. Коцюбинський);
Деякі з них [дівчат-біженок] .. підходили до Черниша і Брянського, невимушено оглядали з ніг до голови їхнє обмундирування і ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)