полярність
ПОЛЯ́РНІСТЬ, ності, ж.
1. чого, спец. Здатність деяких тіл проявляти певні властивості в окремих точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших.
Полярність магнетизму.
2. спец. Властивість рослин на одному кінці своєї поверхні мати пагони, на другому – коріння.
Полярністю називається властивість рослин утворювати на протилежних полюсах осі свого тіла пагони і коріння (з наук.-попул. літ.).
3. чого, перен., книжн. Властивість за знач. поля́рний 2.
Більшість почуттів легко згрупувати в пари, які мають протилежні якості. Цю особливість називають полярністю почуттів (з навч. літ.);
Полярність поглядів.
Словник української мови (СУМ-20)