полярність
ПОЛЯ́РНІСТЬ, ності, ж.
1. чого, спец. Здатність деяких тіл проявляти певні властивості в окремих точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших.
Полярність магнетизму.
2. спец. Властивість рослин на одному кінці своєї поверхні мати пагони, на другому – коріння.
Полярністю називається властивість рослин утворювати на протилежних полюсах осі свого тіла пагони і коріння (з наук.-попул. літ.).
3. чого, перен., книжн. Властивість за знач. поля́рний 2.
Більшість почуттів легко згрупувати в пари, які мають протилежні якості. Цю особливість називають полярністю почуттів (з навч. літ.);
Полярність поглядів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полярність — [пол’арн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- полярність — -ності, ж. 1》 чого, спец. Здатність тіл проявляти певні властивості в деяких точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших. Полярність магнетизму. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полярність — поля́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- полярність — поля́рність (від лат. polaris – полярний) 1. Здатність деяких тіл виявляти певні властивості в окремих точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших, напр. бути протилежно намагніченими або наелектризованими. Словник іншомовних слів Мельничука
- полярність — ПОЛЯРНІСТЬ — термін філософії Шеллінга. Позначає наявність у природі протилежностей та їх єдності. За Шеллінгом, перший принцип філософського вчення про природу полягає у тому, щоб зводити всю природу до полярності й дуалізму. Філософський енциклопедичний словник
- полярність — Поля́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полярність — ПОЛЯ́РНІСТЬ, ності, ж. 1. чого, спец. Здатність тіл проявляти певні властивості в деяких точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших. Полярність магнетизму. 2. спец. Словник української мови в 11 томах