полярно
ПОЛЯ́РНО.
Присл. до поля́рний 2.
Коли розуміти під музою творчість, а під модами – те, що має в певних колах суспільства найбільше і при тому обов'язкове визнання та схвалення, .. то слід погодитись, що це – речі полярно протилежні (М. Рильський);
Візерунки на чашці розміщувалися полярно.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полярно — Присл. до полярний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- полярно — поля́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- полярно — ПОЛЯ́РНО. Присл. до поля́рний 2. Купівля і продаж являють собою один і той самий акт як взаємовідношення двох полярно протилежних осіб — власника грошей і товаровласника (Маркс, Капітал, І, кн. Словник української мови в 11 томах