полярно

поля́рно

Присл. до полярний 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полярно — поля́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. полярно — ПОЛЯ́РНО. Присл. до поля́рний 2. Коли розуміти під музою творчість, а під модами – те, що має в певних колах суспільства найбільше і при тому обов'язкове визнання та схвалення, .. то слід погодитись, що це – речі полярно протилежні (М. Рильський); Візерунки на чашці розміщувалися полярно. Словник української мови у 20 томах
  3. полярно — ПОЛЯ́РНО. Присл. до поля́рний 2. Купівля і продаж являють собою один і той самий акт як взаємовідношення двох полярно протилежних осіб — власника грошей і товаровласника (Маркс, Капітал, І, кн. Словник української мови в 11 томах