1. Словник іншомовних слів Мельничука

полярність

поля́рність

(від лат. polaris – полярний)

1. Здатність деяких тіл виявляти певні властивості в окремих точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших, напр. бути протилежно намагніченими або наелектризованими.

2. Наявність двох протилежних полюсів.

3. філософ. Вид протилежності.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полярність — [пол’арн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. полярність — -ності, ж. 1》 чого, спец. Здатність тіл проявляти певні властивості в деяких точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших. Полярність магнетизму. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полярність — поля́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. полярність — ПОЛЯ́РНІСТЬ, ності, ж. 1. чого, спец. Здатність деяких тіл проявляти певні властивості в окремих точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших. Полярність магнетизму. 2. спец. Словник української мови у 20 томах
  5. полярність — ПОЛЯРНІСТЬ — термін філософії Шеллінга. Позначає наявність у природі протилежностей та їх єдності. За Шеллінгом, перший принцип філософського вчення про природу полягає у тому, щоб зводити всю природу до полярності й дуалізму. Філософський енциклопедичний словник
  6. полярність — Поля́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. полярність — ПОЛЯ́РНІСТЬ, ності, ж. 1. чого, спец. Здатність тіл проявляти певні властивості в деяких точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших. Полярність магнетизму. 2. спец. Словник української мови в 11 томах