полярографія

ПОЛЯРОГРА́ФІЯ, ї, ж., спец.

Електрохімічний метод дослідження електролітів та електродних процесів за допомогою вольтамперних кривих (полярограм) в речовинах.

Слід відзначити успіхи українських учених у розвитку полярографії – науки про дифузійні граничні струми (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. полярографія — -ї, ж., спец. Метод дослідження електролітів та електродних процесів за допомогою їхніх вольт-амперних характеристик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полярографія — полярогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. полярографія — полярогра́фія (від лат. polaris – полярний і ...графія) електрохімічний метод аналізу розчинів (розплавів), що грунтується на вимірюванні залежностей між напругою та силою струму в досліджуваному розчині.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. полярографія — ПОЛЯРОГРА́ФІЯ, ї, ж., спец. Метод дослідження електролітів та електродних процесів за допомогою їхніх вольт-амперних характеристик. Слід відзначити успіхи українських радянських учених у розвитку полярографії — науки про дифузійні граничні струми (Вісник АН, 12, 1957, 34).  Словник української мови в 11 томах