полівінілхлорид

ПОЛІВІНІЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім.

Синтетичний полімер, продукт полімеризації вінілхлориду, що використовується для одержання жорсткої та м'якої пластмаси; поліхлорвініл.

Основа вікна – профіль з пластику ПВХ (полівінілхлорид), зсередини якого є металева вставка для посилення міцності конструкції (з газ.).

Значення в інших словниках

1. полівінілхлорид — -у, ч. хім. Синтетичний полімер, продукт полімеризації вінілхлориду, що використовується для одержання жорсткої та м'якої пластмаси; поліхлорвініл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полівінілхлорид — полівінілхлори́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. полівінілхлорид — полівінілхлори́д (від полі... і вінілхлорид) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації вінілхлориду. Застосовують для виготовлення труб, кранів, вентилів, хімічної апаратури, як ізоляційний матеріал тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука