полівінілхлорид
ПОЛІВІНІЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім.
Синтетичний полімер, продукт полімеризації вінілхлориду, що використовується для одержання жорсткої та м'якої пластмаси; поліхлорвініл.
Основа вікна – профіль з пластику ПВХ (полівінілхлорид), зсередини якого є металева вставка для посилення міцності конструкції (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полівінілхлорид — -у, ч. хім. Синтетичний полімер, продукт полімеризації вінілхлориду, що використовується для одержання жорсткої та м'якої пластмаси; поліхлорвініл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полівінілхлорид — полівінілхлори́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- полівінілхлорид — полівінілхлори́д (від полі... і вінілхлорид) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації вінілхлориду. Застосовують для виготовлення труб, кранів, вентилів, хімічної апаратури, як ізоляційний матеріал тощо. Словник іншомовних слів Мельничука