полівінілхлорид

полівінілхлори́д

-у, ч. хім.

Синтетичний полімер, продукт полімеризації вінілхлориду, що використовується для одержання жорсткої та м'якої пластмаси; поліхлорвініл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полівінілхлорид — полівінілхлори́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. полівінілхлорид — ПОЛІВІНІЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім. Синтетичний полімер, продукт полімеризації вінілхлориду, що використовується для одержання жорсткої та м'якої пластмаси; поліхлорвініл. Словник української мови у 20 томах
  3. полівінілхлорид — полівінілхлори́д (від полі... і вінілхлорид) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації вінілхлориду. Застосовують для виготовлення труб, кранів, вентилів, хімічної апаратури, як ізоляційний матеріал тощо. Словник іншомовних слів Мельничука