полівінілхлорид
полівінілхлори́д
(від полі... і вінілхлорид)
високомолекулярна сполука, продукт полімеризації вінілхлориду. Застосовують для виготовлення труб, кранів, вентилів, хімічної апаратури, як ізоляційний матеріал тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полівінілхлорид — -у, ч. хім. Синтетичний полімер, продукт полімеризації вінілхлориду, що використовується для одержання жорсткої та м'якої пластмаси; поліхлорвініл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полівінілхлорид — полівінілхлори́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- полівінілхлорид — ПОЛІВІНІЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім. Синтетичний полімер, продукт полімеризації вінілхлориду, що використовується для одержання жорсткої та м'якої пластмаси; поліхлорвініл. Словник української мови у 20 томах