полігамія
ПОЛІГА́МІЯ, ї, ж., спец.
1. Те саме, що багатошлю́бність.
Скіфське суспільство було значною мірою дитям своєї епохи. Родовід ішов по батьківській лінії, майно ділилося між синами, а полігамія була нормальним явищем (з наук. літ.).
2. У тварин – запліднення самцем кількох самок за період розмноження. У рослин – наявність у того самого виду одночасно дво- та одностатевих квіток, що розвиваються на одній або різних особинах.
Словник української мови (СУМ-20)