Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

полігамія

Поліга́мія, -мії, -мією (гр.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. полігамія — -ї, ж. 1》 спец. Те саме, що багатошлюбність. 2》 біол. У тварин – запліднення самцем кількох самок за період розмноження; у рослин – наявність у того самого виду одночасно дво- та одностатевих квіток, що розвиваються на одній або на різних особинах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полігамія — Багатоженство  Словник чужослів Павло Штепа
  3. полігамія — поліга́мія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  4. полігамія — ПОЛІГА́МІЯ, ї, ж., спец. 1. Те саме, що багатошлю́бність. Скіфське суспільство було значною мірою дитям своєї епохи. Родовід ішов по батьківській лінії, майно ділилося між синами, а полігамія була нормальним явищем (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  5. полігамія — поліга́мія (від полі... і ...гамія) 1. Багатошлюбність. 2. біол. У тварин – запліднення самцем кількох самок за період розмноження. У рослин – наявність у одного й того самого виду одночасно дво- і одностатевих квіток, що розвиваються на одній або на різних особинах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. полігамія — Шлюб між одним чоловіком і кількома жінками (полігінія), або між однією жінкою і кількома чоловіками (поліандрія); звичайно ототожнюється з полігінією.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. полігамія — БАГАТОШЛЮ́БНІСТЬ (форма шлюбу), ПОЛІГА́МІЯ спец. — Пор. багатоже́нство, багатому́жжя.  Словник синонімів української мови
  8. полігамія — ПОЛІГА́МІЯ, ї, ж., спец. Те саме, що багатошлю́бність.  Словник української мови в 11 томах