поліглот —
див. ЛІНҐВІСТ.
Словник синонімів Караванського
поліглот —
[пол'іглот] -та, м. (на) -тов'і /-т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
поліглот —
-а, ч. Людина, яка володіє багатьма мовами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поліглот —
Кількамовець
Словник чужослів Павло Штепа
поліглот —
полігло́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
поліглот —
ПОЛІГЛО́Т, а, ч. Людина, яка володіє багатьма мовами. Історії відомо чимало поліглотів, що знали десятки і навіть сотні чужих мов (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
поліглот —
полігло́т (від грец. πολυγλωττος – багатомовний) особа, яка володіє багатьма мовами.
Словник іншомовних слів Мельничука
поліглот —
ПОЛІГЛО́Т, а, ч. Людина, яка володіє багатьма мовами. Історії відомо чимало поліглотів, що знали десятки і навіть сотні чужих мов (Знання.., 9, 1967, 14).
Словник української мови в 11 томах