поліглот

полігло́т

[пол'іглот]

-та, м. (на) -тов'і /-т'і, мн. -ти^е, -т'іў

Значення в інших словниках

1. поліглот — див. ЛІНҐВІСТ.  Словник синонімів Караванського
2. поліглот — -а, ч. Людина, яка володіє багатьма мовами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поліглот — Кількамовець  Словник чужослів Павло Штепа
4. поліглот — полігло́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
5. поліглот — ПОЛІГЛО́Т, а, ч. Людина, яка володіє багатьма мовами. Історії відомо чимало поліглотів, що знали десятки і навіть сотні чужих мов (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
6. поліглот — полігло́т (від грец. πολυγλωττος – багатомовний) особа, яка володіє багатьма мовами.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. поліглот — Полігло́т, -та; -гло́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. поліглот — ПОЛІГЛО́Т, а, ч. Людина, яка володіє багатьма мовами. Історії відомо чимало поліглотів, що знали десятки і навіть сотні чужих мов (Знання.., 9, 1967, 14).  Словник української мови в 11 томах