поліглот

ПОЛІГЛО́Т, а, ч. Людина, яка володіє багатьма мовами.

Історії відомо чимало поліглотів, що знали десятки і навіть сотні чужих мов (Знання.., 9, 1967, 14).

Значення в інших словниках

1. поліглот — див. ЛІНҐВІСТ.  Словник синонімів Караванського
2. поліглот — [пол'іглот] -та, м. (на) -тов'і /-т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. поліглот — -а, ч. Людина, яка володіє багатьма мовами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поліглот — Кількамовець  Словник чужослів Павло Штепа
5. поліглот — полігло́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
6. поліглот — ПОЛІГЛО́Т, а, ч. Людина, яка володіє багатьма мовами. Історії відомо чимало поліглотів, що знали десятки і навіть сотні чужих мов (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
7. поліглот — полігло́т (від грец. πολυγλωττος – багатомовний) особа, яка володіє багатьма мовами.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. поліглот — Полігло́т, -та; -гло́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)