поліпшувач
ПОЛІ́ПШУВАЧ, а, ч.
Той чи те, ким або чим поліпшується хто-, що-небудь.
Використовується [донська порода коней] як поліпшувач місцевих верхових і робочих коней (з наук. літ.);
Зерно сильних пшениць використовують як поліпшувач борошна слабких пшениць (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)